Фотоательє

Дбати про власну славу – заняття ганебне
Котков

Кур'єр муз

Унікальний особистий літопис подій Революції
[18.01.2017]
Нідерландці не поспішають повертати “скитське золото” до України
[17.01.2017]
Російськомовні канібали напали на українського письменника
[02.08.2014]
Нестайко випередив за популярністю Джоан Роулінґ
[31.07.2014]
Віктор Баранов помер після важкої хвороби
[30.07.2014]
Провокативне читво не з’явиться в “Читай місті” та “Книжковому супермаркеті”?
[29.07.2014]
У Канні український повнометражний фільм полонив кінокритиків
[23.05.2014]
Стрічка “Хайтарма” отримала призи від НСКУ
[17.05.2014]
Инша реальність: міліційні кати перебувають на психологійній межі
[31.01.2014]
На Майдані не потрібна “радянська спадщина”
[30.01.2014]
Азаров “зачищає” інтернет-простір
[27.01.2014]
Барикади, “Беркут” і архітектор Григор’єв
[24.12.2013]
Побутує думка, що в іконі нема нічого нового…
[23.12.2013]
У Чернігові гратимуть західноевропейську музику
[21.12.2013]
Евромайдан завадив проведенню книжкової виставки?
[12.12.2013]

Фетишизм

Канали олігархів працюють на відчуження українців від їхньої культури
[25.03.2013]
Система ґрантів гальмує науковий проґрес
[18.03.2013]
Українці становлять на території АРК 24 %, а в них іще менше шкіл, ніж у кримських татар
[22.02.2013]
Оксана Забужко: “Саме моє покоління зараз при владі в усіх сферах…”
[05.11.2012]
Сімдесят років комуністи вказували мистцям, що слід писати й малювати…
[25.01.2012]

Українці становлять на території АРК 24 %, а в них іще менше шкіл, ніж у кримських татар

22.02.2013 | Проглядів: 183

Голова Меджлісу Мустафа Джемілєв:

 

Ми від початку заявили, що для нас мовне питання є одним з найважливіших, бо це питання збереження національної ідентичности. Коли 1921 року утворили Кримську Автономну Радянську Соціалістичну республіку, в її конституції заклали, що офіційними мовами автономії є кримськотатарська й російська. Кримськотатарська стояла на першому місці! Але після депортації автономія стала рядовою областю Росії, яку в 1954 році передали Україні.

 

 

 

В «грачовській» конституції АРК 1998 року з приводу мов сказано, що українська мова є державною, а російська визнається «мовою міжнаціонального спілкування» – такий радянський термін. Ми були категорично проти цієї конституції, проводили десятитисячний мітинґ зі спаленням її тексту, але Верховна Рада України її затвердила.

 

 

 

Щодо закону Ківалова – Колесніченка, то ми після його появи заявили: ми хочемо, щоб кримськотатарська мова була однією з офіційних. Але не на базі цього закону. Тому що функціонування нашої мови не повинне залежати від нашої кількости.

 

 

 

За часів депортації, за нашими підрахунками, загинуло 46 % депортованих кримських татар. У результаті після повернення з заслання кримськотатарський народ складає 12 % населення півострова. Закон дає право на регіональну мову тій мовній групі, яка складає 10 % населення в даному регіоні. Але ж могло бути й так, що депортація знищила б більше кримських татар, або менше змогли б повернутися, і нас було б, скажімо, 9 %…

 

 

 

Найбільше татар – 30 % – у Карасубазарському районі, котрий російською мовою зветься Бєлоґорскій. А найменше кримських татар на Південному березі Криму – близько 1,5 %, хоча до депортації там кримськотатарське населення складало 70 %.

 

 

 

Але ми ставимо питання так, що кримськотатарська мова повинна визнаватись офіційною на всій території автономії. Бо зараз, окрім вивіски на будівлі Верховної ради АРК, котра зроблена трьома мовами, кримськотатарська як офіційна ніде не функціонує.

 

 

 

Я на початку лютого дивився ефір спікера ВР Володимира Рибака на 5 каналі, де його питали про можливі зміни до цього закону. Його спитали, зокрема, чи можна очікувати підвищення порогу для офіційного статусу мови до 20 – 30 % населення реґіону.

 

Так він відверто сказав, що закон спрямований в першу чергу на підвищення статусу російської мови, і в цьому сенсі такі зміни можливі. Але, мовляв, є побоювання, що це неґативно сприймуть представники інших національностей. Тобто він визнав, для чого цей закон приймали насправді.

 

 

 

Що тут говорити, коли в Криму діє близько шестисот загальноосвітніх шкіл, і серед них з українською мовою навчання – сім, з кримськотатарською – чотирнадцять. Всі решта – російські. Та й наші «національні» школи такими назвати важко, бо там хіба що в початкових класах поглиблено викладають кримськотатарську мову, а далі все йде російською. До речі, за офіційними даними, українці складають на території АРК 24 %, а в них іще менше шкіл, ніж у кримських татар. (За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, українську мову назвали рідною 10,1 % населення Криму, кримськотатарську – 11,4 % – Ред.).

 

 

 

Виходить, що 14 кримськотатарських шкіл лише одному з десяти дітей шкільного віку дають хоч якусь можливість отримати освіту рідною мовою. А українцям, повторюся, ще складніше. І якихось зрушень на краще після ухвалення «мовного закону» не видно.

 

 

 

…Зараз на території Криму близько 80 мечетей. За діючими нормами, та релігійна громада, котра має вищу концентрацію на тій чи иншій території, має право на відповідну мечеть. Ми пропонували все, що відноситься до релігії, передати Духовному управлінню мусульман Криму. Це дало б можливість позбавити мечеті впливу різних нетрадиційних для Криму, в тому числі радикальних, течій, які занесені з инших країн.

 

 

 

Але в цілому появі в Криму різного роду нетрадиційних радикальних ісламських течій сприяє дискримінаційна політика по відношенню до кримських татар, нерозв’язаність багатьох їхніх соціальних, правових, гуманітарних проблем.

 

 

 

До того ж, тут ведеться з боку влади не дуже гарна гра. Радикали часто ворожі до Духовного управління і Меджлісу, тому чекати боротьби влади з ними не доводиться. Навпаки, вони використовуються для боротьби з нами. До нас свого часу потрапила доповідна записка СБУ про заходи з послаблення Меджлісу. І там було прямо сказано, що для цього можна використовувати такі організації, як вахабітів або Хізб-ут-Тахрір.

 

 

Це небезпечна річ. Свого часу британці ефективно використовували вахабітів проти Османської імперії, але не передбачили, чим це скінчиться для них самих. Боюсь, наша влада теж короткозора. Сьогодні для них головна опозиційна сила на півострові – Меджліс, а що буде далі, вони не думають.

 

Джерело: УТ

 

Анонс

23 січня – презентація нової антології “Атом у запрязі”
[19.01.2017]
20 травня – три томи “Гри” від Марини Муляр
[17.05.2014]
29 січня – “інтим” від Сергія Савченка
[27.01.2014]
15 січня – прем’єра фільму про Володимира Денисенка
[21.12.2013]
7 грудня – зустріч із Озоном у Києві
[06.12.2013]

Скриня

Юрій Тарнавський. “Ці чорні ночі”
[08.04.2013]
Володимир Сердюк. “Пальто на стільці”
[02.02.2013]
Олексій Гавриленко. Переклади оповідань Дилана Томаса
[11.01.2013]
Євген Пашковський. “Безодня” (уривок з роману)
[05.05.2012]
Аскольд Демерджі. «Спогад про «Апокаліпсис»
[18.12.2011]

Архів публікацій за датою

Лютий 2013
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Січ   Бер »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728