Фотоательє

Дбати про власну славу – заняття ганебне
Котков

Кур'єр муз

Унікальний особистий літопис подій Революції
[18.01.2017]
Нідерландці не поспішають повертати “скитське золото” до України
[17.01.2017]
Російськомовні канібали напали на українського письменника
[02.08.2014]
Нестайко випередив за популярністю Джоан Роулінґ
[31.07.2014]
Віктор Баранов помер після важкої хвороби
[30.07.2014]
Провокативне читво не з’явиться в “Читай місті” та “Книжковому супермаркеті”?
[29.07.2014]
У Канні український повнометражний фільм полонив кінокритиків
[23.05.2014]
Стрічка “Хайтарма” отримала призи від НСКУ
[17.05.2014]
Инша реальність: міліційні кати перебувають на психологійній межі
[31.01.2014]
На Майдані не потрібна “радянська спадщина”
[30.01.2014]
Азаров “зачищає” інтернет-простір
[27.01.2014]
Барикади, “Беркут” і архітектор Григор’єв
[24.12.2013]
Побутує думка, що в іконі нема нічого нового…
[23.12.2013]
У Чернігові гратимуть західноевропейську музику
[21.12.2013]
Евромайдан завадив проведенню книжкової виставки?
[12.12.2013]

Фетишизм

Канали олігархів працюють на відчуження українців від їхньої культури
[25.03.2013]
Система ґрантів гальмує науковий проґрес
[18.03.2013]
Українці становлять на території АРК 24 %, а в них іще менше шкіл, ніж у кримських татар
[22.02.2013]
Оксана Забужко: “Саме моє покоління зараз при владі в усіх сферах…”
[05.11.2012]
Сімдесят років комуністи вказували мистцям, що слід писати й малювати…
[25.01.2012]

Система ґрантів гальмує науковий проґрес

18.03.2013 | Проглядів: 233

1363615770_123fff321Доктор хімічних наук, автор наукового бестселера 2012-го року «Золото, куля, рятівна отрута. 250 років нанотехнологій» Генріх Ерліх:

1. Ідеї у науковому співтоваристві ґенеруються безперервно. Тут дуже важливе сприйняття фактів: при створенні картини явища один факт стає важливішим, инший – менш важливим. Причому це сприйняття дуже суб’єктивне, і двоє вчених можуть зовсім по-різному описати одне й те саме явище. Сутність генія полягає в тому, що він здатний вгадати правильну картину світу. Часто цьому передує ще одна здогадка – про принципову значущість якогось факту.

2. Вчений може сам не помітити, що стоїть на порозі відкриття. Скажімо, Фредерік Туорт міг би стати першовідкривачем бактеріофагів – особливих вірусів, що уражають бактерії. 1915-го року Туорт вивчав вірус віспи. У той час вакцини, що використовувалися проти вірусу віспи, були заражені стафілококом, тому Туорту довелося переключитися на стафілокок, вивчаючи який він натрапив на щось, що губило культуру стафілокока. Це «щось» проходило через фарфоровий фільтр і розмножувалося тільки в присутності стафілокока. Будь-який мікробіолог, почувши це, подумав би про вірус. Вірусолог Туорт вирішив, що це якийсь токсин, що виділяється самими бактеріями, написав про це статтю і повернувся до вивчення вірусу віспи.

3. Відкриття може залишитися не поміченим иншими вченими. Одна з найвідоміших історій сталася з Френсісом Пейтоном Роусом. У 1909 році він зробив головне відкриття свого життя. Роус вивчав хворобу, що вражала свійських курей, – саркому. Вважали, що вона виникає спонтанно. Але Роус довів, що її можна викликати, якщо ввести здоровим курчатам фільтрат біологічної рідини хворих особин. Він використовував фарфоровий фільтр, у фільтраті не було жодних хворих клітин, там могли бути тільки віруси. Таким робом уперше було встановлено, що віруси здатні викликати ракові захворювання. Зараз цей вірус називають вірусом саркоми Роуса. Але в 1911 році, коли вийшла стаття вченого, на неї не звернули жодної уваги. Лише через 55 років Роус була присуджена Нобелівська премія.

4. Ідея, яка втілює адекватний образ світу, може народитися на будь-якій стадії розвитку науки. Вчений може випередити свою епоху, і оточуючі не зрозуміють зробленого відкриття. Науковому співтовариству завжди потрібен час, щоб усвідомити сенс нової ідеї. Найбільш відомий приклад в цьому зв’язку – теорія відносности Альберта Ейнштейна.

5. Буває і так, що наукове співтовариство, як помітить відкриття, виступає з нападками на вченого, що його зробив. У серпні 1928 року на VI з’їзді російських фізиків виступав молодий фізико-хімік Пьотр Ребіндер, який розповідав про виявлений ним ефект адсорбційного зниження міцности твердих тіл (уявіть міцну металеву балку, яку покрили найтоншим шаром фарби, що має гарне зчеплення з поверхнею, і після цього балка раптом починає деформуватися або ламатися при невеликих механічних навантаженнях).

Його доповідь була сприйнята «скептично», що в спогадах про заслужених діячів слугує евфемізмом для повного провалу і розгрому. Проте пізніше Ребіндер довів свою правоту, став академіком, Героєм Соціалістичної Праці, а виявлений ним ефект назвали його ім’ям.

6. Нарешті, найрідше вчені підтримують нову теорію. Аж ніяк не тому, що вони консервативні або вузьколобі. Старі теорії об’єктивно перевершують конкурентів за опрацьованістю деталей, кількостями застосувань і прихильників. Нова теорія зазвичай може претендувати лише на пояснення деяких аномалій, що становлять малу дещицю від завдань, успішно розв’язаних старою теорією. Крім того, неможливо довести, що ці аномалії принципово нерозв’язувані в рамцях старої теорії.

7. Будь-яке співтовариство перешкоджає революційним змінам. У сучасній науці відкриттям заважають й инші фактори. Головним чином це вузька спеціалізація вчених. Основні відкриття здійснюються на стикові наук, а вченим із різних галузей важко працювати разом, тому що вони один одного не розуміють. Зараз спеціалізація дійшла до того, що навіть люди, що працюють в одній сфері, часто не знають, над чим працюють їхні колеґи у сусідній лабораторії.

Крім того, для здійснення відкриття необхідна свобода пошуку. А зараз на перший план виходять замовні роботи. Одним із бар’єрів є система ґрантів, в умовах якої для отримання фінансування вчені повинні заздалегідь вказувати передбачувані результати. А про відкриття заздалегідь дізнатися неможливо.

Анонс

23 січня – презентація нової антології “Атом у запрязі”
[19.01.2017]
20 травня – три томи “Гри” від Марини Муляр
[17.05.2014]
29 січня – “інтим” від Сергія Савченка
[27.01.2014]
15 січня – прем’єра фільму про Володимира Денисенка
[21.12.2013]
7 грудня – зустріч із Озоном у Києві
[06.12.2013]

Скриня

Юрій Тарнавський. “Ці чорні ночі”
[08.04.2013]
Володимир Сердюк. “Пальто на стільці”
[02.02.2013]
Олексій Гавриленко. Переклади оповідань Дилана Томаса
[11.01.2013]
Євген Пашковський. “Безодня” (уривок з роману)
[05.05.2012]
Аскольд Демерджі. «Спогад про «Апокаліпсис»
[18.12.2011]

Архів публікацій за датою

Березень 2013
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют   Кві »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031