Шукайте свою Музу

До цивілізації можна долучатися двома шляхами – через культуру і через розпусту

  • |
  • 17 Січня 2017

Дискурс, що вбивається в голови “русского мира”, випалює будь-яку можливість інших ідей. Порожнечу і заповнює гламур – ностальгія за золотою мішурою та шикарним життям.

Читати далi

В чому причина людської жорстокости?

  • |
  • 30 листопадаа 2013

з дня на день вже багато років я спогладаю за тим, що відбувається зі мною і довкола мене: вдивляюся в дерева, які поволі скидають листя; в безкрай неба, де пливуть величезні стрепехаті хмари; в сліпуче пурпурове сонце, що лельом-полельом осідає за хатами обезлюднілого села; в тупий біль у лівому підребрів’ї, який дошкуляє щораз дужче; в уривки думок, які пропливають в моїй свідомості і щезають безслідно. Чи я сподіваюся на щось? Не знаю, не можу сказати…

Читати далi

Переходова доба – аґресія та безжальність…

  • |
  • 19 листопадаа 2013

Колись чудовий львівський історик Ярослав Ісаєвич писав про те, що школярам не варто вивчати українську полемічну літературу зламу XVI—XVII століть. Я б не погодився з незабутнім Ярославом Дмитровичем. А я б сказав, що її слід вивчати бодай для того, щоб припинити, нарешті, ту «війну України з Україною», у розпалюванні якої так ревно каявся на схилі літ великий український письменник–полеміст Мелетій Смотрицький.

Читати далi

Бутафорія навколо перемоги над нацизмом

  • |
  • 11 листопадаа 2013

Молодь танцювала на ґраніті під СКАЙ, хтось запалював під Кустуріцу, застряглі десь у часах перебудови особи відтягувалися під «Людей». З маґазинів у підземних переходах десятками виносили пивні пляшки. На асфальт, уже традиційно, полився алкоголь, над натовпом, то тут, то там, зависав дух братнього перегару. Єднання «народів, що перемогли нацизм», відбулося…

Читати далi

Сучасні німці працюють над міфом про колоборантів зі Східної Европи

  • |
  • 15 Травня 2013
Німецький нацизм

Німцям остогидло самим нести провину за війну. Хочуть показати, що не лише вони були нацистами. Це сприяє тому, що створюють нові міти про “колаборантів зі Східної Европи”. Відбувалися гучні судові процеси над тими, хто допомагав нацистам, як-от над українцем Іваном Дем’янюком. У його випадку видно, що німці бажають перекинути вину на инших, бо тоді треба було б судити їх усіх, кому зараз за 70 років. Хоча є сучасні громадяни, які говорять: “Наші нацисти дуже довго жили без будь-якого покарання. А тут знайшли якихось військовополонених і їм приписують злочини наших дідів”.

Читати далi

Деінтелектуалізація російської мови

  • |
  • 26 Червня 2012

Росія постала як результат невпинної «політичної булімії», за словами Нормана Дейвіса. У періоди територіальної експансії Росія хаотично заковтувала народи, етноси, їхні землі, культурні традиції й саму душу. Локальні традиції викорінювали. Насаджували російську бюрократію, російську церкву, російську армію…

Читати далi

Такий міністр не може відповідати за науку і освіту нашої країни – президент НАУКМА

  • |
  • 21 Березня 2010

Позиція нетерпимості до будь-якої нації чи національної культури характеризується як ксенофобія. У цьому ж випадку мова йде про ненависть до українців та української культури з боку міністра, який відповідає за державну політику в освітній галузі. Чутливість до браку толерантности відрізняє весь повоєнний світ, особливо Европу…

Читати далi

Кожному мистцеві – по окремій склеротичній мадам з мільярдом у кишені

  • |
  • 7 Грудня 2009

Франсуаза почала діяти – вона спробувала привернути увагу влади до того, що художник отримує від її матері дуже серйозні суми. Спадкоємиця заявила, що Баньє використовує її мати в своїх цілях. На вимогу Бетанкур-Мейер було розпочато розслідування обставин того, що відбувається. Своєю чергою Ліліан Бетанкур стверджує, що все зроблене нею для Баньє (купівля його робіт, подарунки, надання великих сум готівкою, ремонт у його студії, асекурація), – просто меценатство…

Читати далi

Давайте називати лайно своїм іменем

  • |
  • 28 Жовтня 2009

Більшість із сучасних так званих письменників є прямими спадкоємцями окупаційного соцреалізму, передовсім його ідеологічно-етичної та прикладної функції: пристосуванство до аморальності і нелюдяності нав’язуваних капіталістично-корпораційним дискурсом людських стосунків, псевдоестетизація формального виправдання режиму (легітимізація інструментарію “оболваніванія” людини та технології облудливого самопіару).

Читати далi