Персонально. Цікаво, чи Шведська академія присудила б Нобелівську премію О.Солженіцину, якби вона знала, що знаменитий письменник був таємним агентом із псевдо Ветров, і що він, будучи політв'язнем, увійшов у довіру до українців Мегеля, Малкуша, Кравченка, які керували підготовкою політв'язнів до повстання...

Успіх в літературі - це не продані книжки, не тур по Україні, не присутність автора у ґламурних виданнях, не переклади на чужі мови. Це самореалізація автора у своїй країні у своїй літературі. Письменник має творити, держава -- сприяти, менеджери -- шукати ресурси, видавці -- видавати, продавці -- продавати, читачі -- читати.

Ми завжди писали щось або ірреальне, або таке, що суперечило існуючій реальності. Боюсь, Василь так і не погодився сприймати існуючу довкола нього реальність. Хотів нової, справжньої - де б цінувалися мізки, а не товщина чекової книжки. Хоча, як і всі ми, знав, що такої реальності ніколи не буде. Він був безсеребреником. І йому важко доводилося в епоху торгашів.