
Координаційна рада з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства "Меморіал" ім. В.Стуса та Всеукраїнська громадська організація "Громадський рух "Не будь байдужим!" поширили записку "Дискримінація українськомовних громадян в Україні за мовною ознакою", в якій наведено показові факти недотримання законодавства про права споживачів, інформує в своєму
блозі політтехнолог Олег Медведєв.
Ось витяги з цього документу.
1. Спроби захисту мовних прав у суді
1.1. Олексій Середюк. Київ.
Придбав у магазині вироблений в Україні хімічний товар із супровідною інформацією російською мовою. Продавець відмовився надати інформацію українською мовою, що змусило О. Середюка звернутися до суду. Всі судові інстанції України відмовили йому в праві на отримання інформації про товар українською мовою.
Підставою для відмови стало протизаконне твердження, що позивач звернувся з вимогою про надання інформації про товар після придбання товару. Також суддя першої інстанції втручалася в особисте життя позивача і свідків: цікавилася, чи володіють вони російською мовою, і змусила надати документи про одержання освіти, де було засвідчено відсутність вивчення російської мови.
1.2. Володимир Богайчук. Київ.
2003 року придбав автомобіль, вироблений в Україні, із супровідною документацією для споживача російською мовою. Виробник відмовився надавати інформацію про автомобіль українською мовою, мотивуючи відмову складністю перекладу.
Всі судові інстанції проіґнорували посилання як на закони України, так і на Конвенцію "Про захист прав і основних свобод людини 1950 року".
Відмова ґрунтувалася на твердженні, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування. Таке твердження є антиконституційним. У Конституції України немає згадки про мову міжнаціонального спілкування. Натомість стаття 10 дає такий перелік: державна мова, мови національних меншин, мови міжнародного спілкування. Крім того, подібні твердження є абсурдними: чи може існувати мова міжнаціонального спілкування між людиною і товаром (автомобілем)?
Судами проіґноровано висновок призначеної судом першої інстанції комплексної психолого-лінґвістичної експертизи, проведеної Інститутом психології Національної академії педагогічних наук.
Висновок суду про те, що позивач має інтелект і йому як споживачеві інформація українською мовою не потрібна, є відвертим глузуванням над законодавством України і громадянином В. Богайчуком за абсурдним принципом: розумним - російська мова, а людям з недостатнім інтелектом - українська.
Заяву до Європейського суду з прав людини подано у липні 2008 року (заява N3511318).
2. Спроби захисту мовних прав у державних органах
2.1. Держспоживстандарт
У місті Києві органом, що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів, є Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів.
Практика засвідчує, що цей орган відмовляється надавати інформацію про проведення перевірок суб'єктів господарської діяльности за порушення вимог нормативних документів у випадку відсутности інформації про товар українською мовою, а також відмовляється здійснювати відповідні перевірки.
Скажімо, наприклад, сталося з В. Богайчуком, який подав скаргу на продавця щодо відсутности інформації про товар українською мовою. Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів відмовилося здійснювати перевірку, мотивуючи це ґарантованим Конституцією правом мови російської національної меншини на вільний розвиток. Ідентичний вислів містить і документ, одержаний ним із Держспоживстандарту України.
2.2. Виконавча служба Міністерства юстиції
2009 року було здійснено спробу в судовому порядку примусити Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів здійснити свої функції стосовно одного з автосалонів з реалізації автомобілів "Шкода". Суддя першої інстанції відмовила в прийнятті заяви з підстав нерозуміння нею суті позовних вимог. Апеляційна інстанція зобов'язала цю суддю прийняти справу до розгляду.
У задоволенні позовних вимог судом першої інстанції було відмовлено з неіснуючих причин, й апеляційна інстанція задовольнила позов. 25 лютого 2011 року виконавча служба Головного управління юстиції у місті Києві винесла Постанову про відкриття виконавчого провадження, але досі зволікає з виконанням рішення суду. Це є дивним, оскільки виробник автомобілів "Шкода" почав комплектувати продукцію інформацією про товар українською мовою.