«Батуринська старовина» та «Батурин: сторінки історії» - такі назви мають два солідні (понад 500 сторінок) видання, підготовані науковцями Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за результатами багаторічних досліджень колишньої гетьманської столиці.
Перша книжка, що являє собою збірник наукових праць учених України, Росії, Білорусі і Канади, вже вийшла у цьому році, а друга з'явиться найближчим часом.
Як розповів проректор з наукової роботи університету Володимир Дятлов, "Батурин: сторінки історії" містить чимало цікавих документів і матеріалів, які багато в чому змінюють донедавна усталене уявлення про історію України та гетьманщини, а також визвольні змагання, що відбувалися на теренах Чернігівщини. Так сталося, що Батурин свого часу опинився в епіцентрі драматичних подій, які вплинули на подальшу долю України.
Тому проведені там дослідження і зроблені відкриття, без сумніву, заслуговують на загальноукраїнське і навіть світове визнання, переконаний В.Дятлов. Адже працювали в Батурині не тільки українські і, зокрема, чернігівські науковці, а й вчені з Канади та Франції.
Значний внесок у вивчення історії гетьманщини був зроблений завдяки археологійним дослідженням.
Майже 10 років археологійна експедиція під керівництвом зав. кафедри історії та археології ЧДПУ Володимира Коваленка відкопувала рештки старого Батурина, вивчала особливості тогочасного фортечного будівництва.
Результатом цієї роботи стало сенсаційне відкриття: укріплення батуринської цитаделі було унікальним. Рів довкола неї викладався величезними просмоленими та ще й слизькими колодами, що робило взяття фортеці практично неможливим.
"Опис такого варіанту фортифікації, як стверджують фахівці, в історичній літературі досі не зустрічався. І це свідчить: наше козацтво зробило ориґінальний внесок у фортечне будівництво, аналогів якому в Європі не було", - сказав проректор.
Результати проведених у Батурині досліджень стали основою створення там історико-культурного заповідника і в перспективі - великого туристичного центру. Чернігівські дослідники - науковці, викладачі і студенти ЧДПУ пишаються своїм вагомим внеском у цю велику державну справу, наголосив В. Дятлов
Робота Батуринської археологійної експедиції продовжуватиметься і надалі. За багато років вона стала гарною літньою школою для майбутніх і вже дипломованих археологів та істориків. Паралельно із дослідженням земляних шарів, вони там слухають лекції знаних вчених України, Росії, Канади, Норвегії і вдосконалюються як фахівці. А пізніше беруть участь у щорічній міжнародній конференції у Чернігові, де діляться своїми напрацюваннями.
Батуринський проект - лише один із напрямків діяльности чернігівських науковців, спрямованої на дослідження історії української державности. Не менш вагомі здобутки мають вони й по вивченню стародавнього городища вікінґів ІХ-ХVІІ століть під селом Шестовиця Чернігівського району. Його територія розкопується теж близько 10 років за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України. Все, що знайдено там - у місці перетину інтересів Давньої Руси зі скандинавськими державами - отримує широкий резонанс не тільки в Україні, а й країнах ЕС.
Матеріали шестовицьких досліджень, як відзначив Володимир Дятлов, увійшли в практику музейництва, туристичної роботи, викладання історичних дисциплін і стали загальнонаціональним надбанням. На сьогодні вони видані чотирма випусками польового археологійного семінару (теж доволі об'ємними томами), очікується видання п'ятого, пише "Хрещатик".