Нещодавно в українських ЗМІ з'явилася інформація, яка стосується нового Генплану Києва.

«Розв'язати проблему забудови та надмірної висотності в історичній частині міста допоможе новий Генеральний план Києва до 2025 року, - бадьоро повідомляє преса. - У документі вже проаналізовано існуючий стан територій та розробляється детальний архітектурно-опорний план. Зокрема, буде уточнено межі історичних ареалів, схеми планувальних обмежень територій, що охороняються, об'єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду. Окрім цього, планують розбити центр міста на відповідні зони та встановити для кожної з них відповідну поверховість. А ще визначити щільність забудови територій».

Поки фахівці розробляють новий Генплан, у Києві систематично руйнується археологічна спадщина. Втім, треба врахувати ще й той факт, що охоронна зона - це лише частина культурного шару стародавнього Києва. Небагато киян, мабуть, знає, що оборонні вали Києва сягали аж Лук'янівки, захищаючи ремісничий Поділ із західного боку.

Сенсаційні висновки щодо цих археологійних територій Гліб Івакін та його колеґа з Інституту геології НАНУ Сергій Климовський оприлюднили ще п'ять років тому, нагадує «Народне слово»: «Старокиївська гора від Львівської площі й до перехрестя вулиць Глибочицької та Мельникова з'єднується з Лук'янівським плато вузьким перешийком, майже посередині якого проходить вулиця Артема. Відомі сьогодні лінії давньоруських укріплень перетинають цей перешийок у двох місцях за напрямками вулиць Кудрявської та Смірнова-Ласточкіна. Розташована тут частина давнього Києва являє собою типове городище. Перша лінія валів була в районі перехрестя Глибочицької та Мельникова. Для Києва наявність такої лінії була важливою ще й тому, що вона захищала вхід до Глибочицького яру, а відповідно - і до Подолу».

Климовський, до речі, свого часу розкрив значення для Києва Замкової гори (Хоривиця). Виявляється, що розриті могили старого кладовища приховують культурний шар, старіший на тисячі років.

Як виявили археологи, урбанізація території древнього Києва концентрувалася не лише на пагорбах і Подолі, а охоплювала й Лівий берег Дніпра.

«Абсолютно точно те, що культурний ареал київських археологічних шарів є набагато більшим за охоронні території, визначені в нормативних документах, - каже археолог Гліб Івакін. - Чітко окреслити цей ареал практично неможливо. Зокрема, на Лівому березі є залишки неолітичних культур, а на місці Вигурівщини взагалі розташовувалося давньоруське поселення. Але нині там усе забудовується! Ми намагаємося цьому протидіяти, але за всім услідкувати не можемо! Дай Боже, щоб ми давньокиївську частину хоч частково врятували...»