19 січня у Вашинґтоні помер відомий український журналіст, колишній директор української служби Радіо Свобода Роман Купчинський (його батько Роман Купчинський - відомий в Україні поручник УСС, автор популярних пісень «Заквітчали дівчатонька», «Пиймо, друзі», «Не сміє бути в нас страху» тощо та трилогії «Заметіль»). Він пішов з життя після тяжкої хвороби у віці 65-ти років.

Купчинський народився у Відні, у 1949 році його родина переїхала до Сполучених Штатів. Він вивчав політологію в університеті Лонґ Айленд, служив ув американських збройних силах, був командиром стрілецького загону у В'єтнамі. За участь у боях під час В'єтнамської війни Роман отримав різні нагороди, як також і відоме Пурпурове серце (Purple heart) - нагороду, яку надають від імени президента США воякам, які були поранені, або нагороджують посмертно загиблих у воєнних діях.

У 1978-88 роках він був президентом "Прологу", відомого українського видавництва та дослідницького центру в США, який публікував численні матеріали самвидаву українських дисидентів.

У 1991-му Купчинський очолив українську редакцію Радіо Свобода, коли ця радіокомпанія ще містилась у Мюнхені. Під його керівництвом українська "Свобода" розбудувала широку мережу журналістів на Заході й в Україні. За ініціативи Купчинського кореспондентський пункт Радіо Свобода був відкритий у Києві.

2002 року журналіст взявся до аналітично-дослідницької праці й став головним редактором "Звіту про організовану злочинність і корупцію". Його статті про українсько-російські відносини, російську енерґетику й корупцію в енерґетичній царині пострадянського простору були опубліковані в цілій низці наукових видань.

Останнім часом Купчинський працював ув американському фонді "Джеймстаун", де зокрема досліджував діяльність російського "Ґазпрому". Купчинський є автором звіту "Російський зріджений газ - майбутнє поле геополітичної битви".

Як експерт, Купчинський неодноразово брав участь у слуханнях в Конґресі США.

Романа Купчинського поховають на Національному кладовищі Арлінґтон поблизу Вашинґтона з усіма військовими почестями.

В Романа Купчинського залишився син Маркіян.

Роман Купчинський: «Це взагалі був парадокс американської політики. Не було ніколи чітко сказано адміністрацією у Вашингтоні, самі чітко не знали і не очікували розвалу Радянського Союзу.

Коли б ти комусь в 87-88 році сказав, що СРСР перестане існувати мирно без війни, без жертв, то тебе посадили би в психлікарню».

Роман Купчинський: «За допомогою фінансової підтримки ЦРУ було створено дослідницьку та видавничу компанію «Пролог» (Prolog Research and Publishing, inc). Також у Філадельфії було створено бюро УГВР, яке пізніше змінило свою назву на «Закордонне представництво», чи «ЗП УГВР».

Історія «Прологу» є однією з найзахопливіших, але невідомих сторінок «холодної війни». За 36 років свого існування «Пролог» мобілізував сотні людей, більшість із яких і не підозрювали про співпрацю «Прологу» з ЦРУ, на допомогу справі здобуття свободи і незалежности України, попри великий особистий ризик».