Кур'єр муз
Вівісекція
Девіація муз
Копрофагія
Фетишизм
Фотоательє
Музей
Інкоґніто
Молода муза

Кур'єр муз

Українцям запропонували пошуки своєї ідентичности як у реалістичній, так і постмодерній стилістиці
[04.07.10]
Німці хочуть довести, що одеський Караваджо – не ориґінал
[03.07.10]
Для Табачника та Семиноженка створили унікальну мапу
[30.06.10]
Туве Янссон приходить до шанувальників як художниця
[30.06.10]
Фламенко і Ґарсіа Лорка завітають до Києва
[30.06.10]
Ув Івано-Франківську вбирають мистецький досвід Східної України
[28.06.10]
У Києві продавали ляльки від 100 доларів до 50 тисяч
[27.06.10]
Знайдена картина Караваджо "Взяття Христа під варту"
[27.06.10]
Немає перебоїв у смерти
[19.06.10]
Відходять у небуття леґендарні представники українського кіно. А з ними й саме кіно?
[15.06.10]


Скриня

Емма Андієвська. «Наука про землю»
[26.02.10]
Андрій Лісовий. "У слабкому освітленні"
[10.02.10]
Микола Біденко. "Важко бути людиною..."
[04.02.10]
Павло Мовчан. "Хто підіймає душі на висти?"
[23.01.10]
Дмитро Чистяк. «Шукайте мене за піснею»
[21.01.10]

5 лютого - відновлення справедливости щодо Миколи Шелюта

5 лютого 2010 року о 18.00 в приміщенні Національного художнього музею України відбудеться презентація альбому-монографії відомого українського художника-пейзажиста - Миколи Андрійовича Шелюта (1906-1984).

 

Презентоване видання - данина творчості відомого українського художника-пейзажиста Миколи Андрійовича Шелюту. Його життя і доля були пов'язані з Одесою, а мистецтво, пройшовши спокусу авангардом 20-х років, стало унікальним прикладом спадкоємности ідей південноруської школи живопису, які заклали основи пленерних традицій в одеську і національну образотворчу практику. «Південноруські» традиції підштовхнули художника й на пошуки взаємодії з европейськими пейзажними школами ХІХ-ХХ століть. Шелюто - художник доби соцреалізму, обравши традицію реалістичного живопису, його досконалість шукав ув імпресіоністичній гармонії кольору і тону, і завжди стояв на сторожі проникнення у власну творчість ідеологічних нюансів. Тому будь-які натяки на соціальні чи політичні аспекти в його мистецтві годі шукати. Своє головне творче завдання мистець незмінно вбачав у реалізації живописних пріоритетів, які здатні поєднати гармонію природи і глибину багатовимірних людських відчуттів та емоцій.

 

На жаль, художні досягнення М.А.Шелюта за його життя не надавалися до глибокого вивчення. Навіть після присудження йому звання Заслуженого діяча мистецтв України (1962) не з'явилося помітних досліджень. І лише із виданням наприкінці 2008 року альбому-монографії (автор: мистецтвознавець Т.В.Басанець) став можливий аналіз 60-річної творчої діяльности майстра. Зазначене видання вперше розкрило маловідомі сторінки творчости М.А.Шелюта 1920-х років - важливого періоду становлення його художніх принципів, пріоритетів і смаку. В живописі 30-х поставлено акцент на впливі барбізонців та імпресіоністів - факт, що завжди приховувався. Переглянута й суспільна позиція щодо пейзажного мистецтва художника 1950-1970-х років, про яке завжди говорили як про успіх, і поряд із цим піддавали жорсткій критиці за відсутність у ньому «соціально значущих рис» і «чеснот картини». Рутина радянських поглядів і думок не враховувала навіть того, що десятки найкращих живописних творів Шелюта вже тоді стали надбанням найвідоміших музеїв України.

 

Основою видання альбому-монографії стали численні твори М.А.Шелюта, 200 з яких репродуковано у книжці. Текстова частина альбому (понад 100 сторінок) спирається на архівні документи, низку газетних і журнальних публікацій різних років, листування М.А.Шелюта з родиною, учнями та друзями. Особливий інтерес являють спогади членів сім'ї художника, колеґ по мистецтву. Декілька сторінок видання присвячено дружині М.А.Шелюто - Ірині Іванівні Реміз, теж художниці, вірному другові й соратнику у творчості.

 

Науковий апарат містить найповніший каталог творів майстра (1789 найменувань) із позначенням музеїв, де зберігаються роботи; бібліографійні відомості про всі публікації, що стосуються життя і творчости М.А.Шелюта, а також список художників, які так чи так були причетні до долі живописця, імена, що зустрічаються в біографічному нарисі.


03.02.10 | Переглядів: 194 Кур'єр муз
Додати коментар  

Фотоательє

Виграш у боротьбі духу з плоттю


Фетишизм

І тоді жодні їхні рішення не стануть чинними!
[08.07.10]
Новорічне ТБ – не заважайте їсти олів’є
[30.12.09]
Пушкін був ретроградом...
[07.11.09]
Америка без майбутнього (Антиголлівуд)
[04.11.09]
Світові про Україну говорили не українці, а російська проімперська інтелігенція
[04.11.09]


Анонс

10-11 липня – етнофестиваль «Країна мрій»
[29.06.10]
1 червня – «Муза в музеї»: Компаніченко, Биков, Ісупов, Єгіазарян, Колодницький, Біденко, Коверзнєв, Рубан, Підпалий...
[30.05.10]
30 червня - 4 липня: фестиваль «Драма.UA» на Фабриці повидла
[05.05.10]
До 30 травня в «Мистецькій збірці» триватиме виставка
[04.05.10]
24 і 25 квітня - комедія "Американська рулетка"
[05.04.10]


Архів

«    Вересень 2010    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

     
© Muza.in.ua 2009