Пропонуємо прогноз Павла Ковальова щодо гуманітарної політики Віктора Януковича:
«Партії реґіонів вигідніше «заморожування» ситуації і практика загравання з населенням, передовсім, зі своєю частиною електорату, шляхом символічних та ідеологічних рішень. Вони стосуються статусу російської мови, взаємин із Росією (куди входить цілий комплекс питань - від ГТС до ЧФ) і згортання українізації та національної пропаґанди часів Віктора Ющенка.
До суто символічних, але радикальних, жестів належатиме позбавлення Бандери і Шухевича статусу Героїв України. Імовірність такого кроку велика лише в умовах цілковитої марґіналізації впливу Ющенка, непотрібності НУНС як партнера зі створення коаліції і перенесення місцевих виборів. Але поки наявні ці чинники, скасовувати резонансні укази попередника Янукович не буде. Тільки після того, як "донецькі" відчують себе зміцнілими, вони можуть піти на цей крок як найлегший із символічних жестів - він не вимагає фінансових витрат, а може призвести лише до втрати і без того слабкої підтримки ПР в західних реґіонах та Києві. Зате на півдні й сході таке рішення Януковича зустрінуть захоплено, і це компенсуватиме втрати.
Набагато більше шансів розпочати перетворення «вже сьогодні» стосується питання статусу російської мови. При Ющенкові була повзуча українізація, за Януковича, швидше за все, почнеться зворотний процес. Двомовність із домінуванням у повсякденному спілкуванні російської мови та суржику буде фактично закріплена. Розпочнеться все з деукраїнізації документообігу та освіти, потім частково перестане дотримуватися норма про переведення кінематографічної продукції на українську мову, а про знання чиновниками державної мови й говорити не доводиться. Другою державною російська мова може бути зроблена, судячи з усього, в ході потенційної другої каденції Януковича, під час першої - обмежаться згаданими заходами, які самі собою принесуть популярність лідерові. Проте це не означатиме субсидування видання російськомовної літератури в Україні - «реґіоналам» на такі гуманітарні заходи просто наплювати. Видавництва належать до середнього бізнесу, отже, стануть або об'єктами "азаровщини" і ґиґнуться, або отримають обіцяні Януковичем пільги, і самі вирішуватимуть, скільки літератури і якою мовою їм випускати.
Стосовно инших ідеологічних питань. Янукович буде максимально «глушити» всі ініціативи щодо увічнення та пропаґанди будь-яких значущих подій української історії, тому що більшість з них пов'язані, так чи так, із "самостійницькою" й антиросійською практикою. Західній Україні дадуть можливість і надалі "гратися" в "бандерівщину", перетворюючи реґіон на такий собі культурно-етнографійний заповідник із відповідною специфікою. На цих територіях забороняти славити Шухевича й УПА ніхто не буде, але ПР не дозволить цим сантиментам поширюватися за Збруч. І не потрібно буде навіть жодних контркампаній із переписування історії. Просто на всі дослідження на теми Голодомору, УПА, національного підпілля, Петлюри, Мазепи і т.д. припинять давати гроші. Ґранти - будь ласка. Фонд Катерини Ющенко посприяє, діаспора долучиться. Тож нехай: грайтеся у свої дослідження далі. Але офіційної державної підтримки "атракціонів" на кшталт відтвореного Батурина або чергових монументів на згадку про Голодомор не дочекаєтеся.
Підручники також можуть бути переписані - насамперед заради того, щоб з них вилучити пафос про помаранчеву революцію. А ось у випадку, якщо Росії заманеться реґулярно ставити ПР вимоги щодо пом'якшення антиросійського наповнення навчальної програми з історії, може дійти і до вилучення комплектів старих підручників і роз'яснювальних бесід із викладачами шкіл південного сходу і центру. Кілька десятків звільнень по всій країні особливо радикальних прихильників національної ідеї серед педагогів, зміна ректорату найбільших вузів, на кшталт Києво-Могилянської академії - і шкільна, і вузівська програми будуть відкориґовані в потрібному напрямі. Але це станеться лише за постійного тиску з боку РФ і необхідности Януковичу з якихось причин прийняти цей тиск. У цілому ж на Мазепу з Петлюрою не звертатимуть уваги. Про них просто забудуть. Нехай собі інтеліґенти на ці теми статейки пишуть...
Свята на кшталт Дня Злуки, Дня пам'яті жертв Голодомору і т.д. будуть віддані під опозиційні мітинґи, на яких дозволять «вправлятися в пишномовстві» Тимошенко та иншим. Тим самим опозицію заженуть до марґінального "бандерівського" ґетто, що, разом із реґулярними "обрізаннями" їй фінансових можливостей, зменшить її шанси на виборах.
Свобода слова за Януковича викликає головні побоювання. Її явно стане менше - за рахунок посилення самоцензури, загрози податкового тиску та позовів, зміни менеджменту, зміни орієнтації самих власників ЗМІ, а в провінції - через банальний тиск влади. Звичайно, розповідати анекдоти про Януковича нікому не заборонять, тим паче, що приводів явно з'являтиметься все більше. Але відверто висміювати його в "телеящику" буде не рекомендовано. Сам же Янукович - не той політик, щоб ходити на ток-шоу як глава держави. Йому найкраще з'являтися на люди якомога рідше. Для спілкування з "телеящику" є безліч инших персон - від Герман до Шуфрича. Янукович з часом стане все менше бувати на публіці. Він стане типовим лідером-символом, що сидить "далеко-далеко" (в Межигір'ї, наприклад), і не виключено, що питання про справжню інформованість Януковича щодо стану справ у країні або ж, під час можливої другої каденції, про його здоров'я - стане однією з державних таємниць, що її найбільш ревно охороняють».
