ВРЦіРО 29 квітня оприлюднила Звернення про потребу протидії лихослів'ю в Україні. За словами членів ВРЦіРО, лихослів'я є однією з серйозних проблем нашого суспільства, і якщо нею знехтувати, «вона може стати загрозою самобутності та майбуттю українського народу». Такий висновок релігійні провідники зробили на підставі того, що ніколи лихослів'я не носило такого масового характеру, такого небаченого розмаху, як в останні роки, а брутальний стиль спілкування стає не лише нормою, а модою, причому для різних верств населення. Інформує РІСУ.

«Лихослів'я легко переймається і прищеплюється - це ганебне явище так розрослося, що вже не усвідомлюється чимось поганим. З покоління в покоління передається ця огидна спадщина - й так вироджується моральність народу.... Мерзенні нецензурні слова чуємо з радіо та телевізора, читаємо зі сторінок сучасних книг, журналів, газет. З'явилася навіть якась «м'яка» форма лихослів'я, коли матюки замінюються іншими словами, але перебувають у фразі на звичних місцях. Але сутність сказаного проглядає і крізь завісу, бо нікого не залишає в невіданні «пищалка», що прикриває теле- і радіо-матюки. Це ознака особливої деградації нашої культури, ознака нашого духовного і морального розкладання», - наголошується у зверненні.

Провідники Церков акцентують на тому, що мова людини відображає її внутрішній духовний стан. Доведено, що вимовлене або почуте лайливе слово чинить на нас дію, порівнянну з легким струсом мозку, тож лайка, як стверджується у зверненні, деструктивна і щодо нашого фізичного здоров'я.

«Прикро, що у різних сферах суспільства лихослів'я має прихильників, захисників і популяризаторів серед впливових осіб, в тому числі - навіть політиків, державних службовців і, хоч як це дивно, навіть серед діячів культури та письменників. Таке враження, що, користуючись свободою слова, носії цих брутальних слів не тільки зміцнюють позиції свободи лихослів'я, а й утверджують його, покриваючи цією мерзотою відсутність справжнього таланту. Й це роблять люди, покликанням яких є плекати красу слова та любов і повагу до української мови, до нашого рідного слова, й за своїми гуманними, морально-етичними, просвітницькими, взагалі громадянськими обов'язками, просто зобов'язані не лише шанувати, збагачувати нашу мову, а й оберігати її. Їм, та й нам усім, слід пам'ятати, що усі слова - і добрі, й лихі - не розчиняються, а проростають», - сказано у документі.

Члени ВРЦіРО застерігають, що лихослів'я впливає на формування морального стрижня в людині, тому особливо страшно, коли в середовищі матюкальника виховуються діти. Представники духовенства наголошують, що ті батьки, вихователі та вчителі, які не соромляться у висловах, повинні пам'ятати, що лихослів'я, знищуючи в дитині відчуття сорому, є містком до подальших злочинів, це призводить до виховання неповноцінної особистості, руйнує юнацьку сором'язливість і мостить дорогу до розпусти.

«Діти, не задовольняючись абстрактними звуками, обов'язково будуть прагнути дізнатися значення почутого. Розтління малих цих буде лежати на совісті лихослівця та тих, хто мовчки потурає цьому злу», - застерігають члени ВРЦіРО і закликають розпочати боротьбу з цією скверною із самих себе.

«Не вживати таких сороміцьких слів та мовних покручів й не мовчати схвально щодо тих, хто так діє, а також не використовувати слова ненависті, злоби, заздрості чи незгоди - все, що до якої-небудь міри шкодило б іншим. Ми просимо власників різноманітних ЗМІ та видавців усвідомити свою відповідальність перед Всевишнім, теперішнім та прийдешніми поколіннями й не допускати проявів низькопробної вульгарщини у підпорядкованому вам ефірі, на шпальтах газет і журналів та сторінках книг», - закликають у зверненні релігійні провідники.

Мову ориґіналу збережено