У роки його життя (1767-1808) доля з видатним українським композитором, диригентом, співаком і скрипалем Артемієм Веделем була несправедлива. Твори музичного генія забороняли, а його самого відправили до божевільні. Та музика Веделя не зникла безслідно. Його традиції продовжує народна академічна хорова капела «Почайна» Національного університету «Києво-Могилянська академія» та її засновник і незмінний керівник заслужений артист України Олександр Жигун. Їхній проект «Автографи Веделя» представлено у різних містах України і світу. «Привезла» Веделя «Почайна» і до Львова. 11 грудня відбувся концерт у Будинку органної музики, а 12 грудня - Літургія у Троїцькій церкві, пише «Високий замок».

Коли робили програму «Автографи Веделя», спиралися на його автографічні твори, такі, що були написані власноруч, - розповідає Олександр Жигун. - Першими звернули увагу на «Автограф». У Києво-Могилянській академії збереглась партитура. Власноруч переписав «Автограф» у сучасному ключі («аранжуванні»), і ми почали його виконувати. Це справжнє українське відкриття в царині музики. З цим концертом їздили до Полтави, де виступали в Успенському соборі. Отримали почесну подяку від Кременчуцько-Полтавського єпископа. Також гастролювали з ним в Італії, Чехії, Польщі, Австрії...

Артемій Ведель навчався у Києво-Могилянській академії до 1787 р., пройшов навчальний курс з класу філософії, здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. Навчаючись у Могилянці, Ведель почав компонувати свої перші музичні твори. Диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль. Керував капелами генерал-губернатора Москви Пєтра Єропкіна, а після його відставки - Олександра Прозоровського. Та згодом його твори заборонили, а його самого запроторили до божевільні. Повний обсяг музичної спадщини композитора невідомий. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів Артемія Веделя, серед яких хоровий концерт, шість тріо, зокрема «Покаяния отверзи ми двери», дві літургії Іоанна Златоуста, Всеношна і світський кант.

Мову ориґіналу збережено