<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Молода муза - MuzaUA</title>
<link>http://muza.in.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Молода муза - MuzaUA</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Служити красі!</title>
<guid isPermaLink="true">http://muza.in.ua/molpda_muza/153-sluzhiti-krasi.html</guid>
<link>http://muza.in.ua/molpda_muza/153-sluzhiti-krasi.html</link>
<description><![CDATA[<p><br />В одному з чисел журналу &bdquo;Світ", навколо якого 1906 року виникло об'єднання українських модерністів, стверджувалося, що &bdquo;Молода муза" репрезентує &bdquo;відомий в инших народів напрямок декадентський, символістичний, модерністичний, естетичний - і як там його всіляко називають. Мета цього напрямку служити красі".</p>
<p> </p>
<p>Петро Карманський, Василь Пачовський, Михайло Яцків, Богдан Лепкий, Остап Луцький, Сидір Твердохліб, Степан Чарнецький... Естетично близькими до цих &bdquo;молодомузівців" були композитор <a href="http://muza.in.ua/deviatsiya/396-vin-ne-zakhopljuvavsja-shostakovichem.html">Станіслав Людкевич</a>, скульптор <a href="http://muza.in.ua/deviatsiya/160-parashhuk-tvoriv-navit-za-vkrajj-nesprijatlivikh.html">Михайло Паращук</a>, живописець Іван Сиверин, скрипаль і маляр Іван Косинин, письменник і композитор <a href="http://muza.in.ua/deviatsiya/195-vularnijj-anarkhist-zhittja.html">Осип Шпитко</a>...</p>
<p> </p>
<p>Українські мистці не замикалися як у спілкуванні, так і в формуванні естетичного світогляду лише в рамцях свого виду мистецтва. Відбувалося духовне взаємозбагачення творчих людей.</p>
<p> </p>
<p>Прагнучи саме такого ефекту, <a href="http://muza.in.ua">мистецький портал МузаUA</a> вважає за свою першочергову мету &bdquo;служити красі" в &bdquo;молодомузівському" розумінні цього поняття.</p>
<p> </p>
<p>МузаUA також пам'ятає та віддає належне &bdquo;музівській" мистецькій пресі. А саме - газеті &bdquo;Кур'єр муз", що вона виходила на початку 1990-х років у Києві, а також літературному альманахові &bdquo;Муза", який яскраво запрезентував себе в середині 1990-х у середовищі студентів Київського університету ім. Тараса Шевченка.</p>
<p> </p>
<p>Окремо відзначимо, що для дизайну сайту використано елемент обкладинки незабутнього українського конструктивіста <a href="http://muza.in.ua/deviatsiya/174-khajj-zhive-priljudnijj-pocilunok-u-golu-grud....html">Василя Єрмілова</a>, що він її створив для журналу &bdquo;Аванґард" (1928). Ну, а розділ <a href="http://muza.in.ua/skrinya/">&bdquo;Скриня"</a>, цілком природно, завдячує свой назві існуванню за тоталітаристичної доби самвидавного альманаху &bdquo;Скриня", серед авторів якого були Григорій Чубай, Віктор Морозов, <a href="http://muza.in.ua/kurier_muz/55-chim-ye-poezija-dva-vechori-olega-lishegi-u-lvovi.html">Олег Лишега</a> та инші.</p>
<p><br />Автором концепції порталу МузаUA та ідеї дизайну є Костянтин Коверзнєв, технічна розробка і дизайн є працею Богдана Михальченка.<br /><br />Пишіть нам - <a href="mailto:muza_ua@ukr.net">muza_ua@ukr.net</a>.</p>]]></description>
<category><![CDATA[Молода муза]]></category>
<dc:creator>Bogdan</dc:creator>
<pubDate>Mon, 30 Nov 2009 16:41:51 +0200</pubDate>
</item></channel></rss>