Шукайте свою Музу

Після третього дзвінка вхід до зали забороняється

  • |
  • 30 Серпня 2017

16 вересня на Львівському книжковому форумі письменниця Оксана Забужко презентує нову збірку повістей і оповідань «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється», що вийде у видавництві «Комора». Про це Забужко повідомила в своєму Facebook.

 

«…І поставила крапку, і, зробивши два відступи, дописала внизу дати – «Червень-серпень 2017 р.

І нова повість пішла в друк.

I did it! (Чи, за відчуттям, радше: quod scripsi, scripsi)), – написала письменниця. –  Прочитати її можна буде в новій книжці (збірці), якій вона-таки й дала назву – “ПІСЛЯ ТРЕТЬОГО ДЗВІНКА ВХІД ДО ЗАЛИ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: Оповідання та повісті”. (Перша презентація – 16 вересня на Львівському Форумі).

А це – для настрою, замість анотації:

«Може, це все війна, думала вона потім. Може, в усьому винувата війна, і це ЇЇ три роки накопичуване підшкірне роздратування починає даватися взнаки, – так, ніби ми всі мовчки погодилися, що є серед нас люди, яким належить умерти від російських куль, щоб ми могли й далі пити ввечері мохіто перед екраном, коли транслюють футбол, – а ми їм за те будемо платити. І їхнім родинам, коли їх уб’ють. Адже більше ми нічого не робимо, так?.. Хоч і виправдовуємо себе тим, що «помагаєм армії». Через поле, через гай ходить хлопчик Помагай. Ходить по колу ціла країна хлопчиків Помагаїв, і всім їм дедалі важче стає себе поважати. Чоловік уже звично починав день із фейсбучної стрічки, звідки визбирував фото АТОшних сиріт (Ольга так і не привчила себе на них дивитися, їй одразу набігали повні очі сліз, а потім доводилось іти на кухню налити собі чогось міцного, щоб попустило…) – копіював і вносив в окремий файл банківські дані з прохань про допомогу й регулярно перераховував невеличкі, на кількасот гривень, суми: податок на сумління, думала Ольга, але вголос цього не казала – вони взагалі багато чого за ці роки перестали казати між собою вголос, цього теж навчила їх війна: навчила, що словами руйнувати значно легше, ніж кулями, тож краще поводитися з ними обережно й не витрачати намарно без певности. І тому вона всього тільки й сказала малій, що ту одну фразу – зачини вікно, будь ласка, – всього чотири слова, а бач, який вийшов результат…»