АВТОПОРТРЕТ

Мої батьки - старого роду,
Та кров моя - червона кров.
Гуцульсько-бойківська порода
Одвертий погляд шле з-під бров

Низьких і рівних, як бувають
Над Рибниць зеленню кладки;
Чоло пряде думки й ховає,
На віно, за тонкі рядки.

Каштани хвилями спливають
На готику вузькавих пліч,
І щось дитяче промовляє
В устах округлих; з ясних віч

Дме простір від Карпат по Анди:
Там знайдеш таїнство розет,
Там чайні виплекав троянди
Мій дід - священик і поет.


ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ

Взяла я грудку землі у жменю,
Перехрестилась, пішла у світ.
В мені дзвеніли пісні зелені,
Горіло сонце - червоний квіт.

Ще мерехтіло з сіней у хаті,
Як волошковий рукав мені,
І так хотілось мій світ лишати,
З плачем припасти до рідних ніг.

Та плай - мов леґінь - простяг до мене
Рамена дикі від сонця й бур;
- Пішла я тихо, як наречена,
І волошкову взяла журбу.

ОЛЕНЬ-КРАСЕНЬ

Олень-красень над кручею
Несе писанку між рогами:
Писанка небом покотилася,
Упала у човник місяця.

Ходить хвоя навшпиньки,
Кладе палець на губу губок,
Щоб тихо ріс боровик
Між світлом і тінню
В картастих бесагах галяви.

ФЛОЯРА

Листки дрижать дримбами,
Граб обтрясається з червінців,
Черемош - сумом по ріні.

Буковинські ліси спалахують
Страшними пожарами,
Кривавлять давніми ранами.

Десь бродить флояра:
Нерозкаяною душею
Б'ється об скелі Сокільського.

У ЦІМ ЛІСІ

У цім лісі я була мавкою:
Танцювала в шелесті вітру
З шишками в косах,
Малювала губи суницями,
Світила очима барви дикого меду
Ведмедям і бджолам з дуплянки.
У цім плесі я була русалкою
З жабуринням волосся,
Срібнолуским сміхом
І ковзькою рибою серця.
Це я тебе заманила під скелю
У чорні тенети Ґреджина.

З книги "Поезії".
Київ, 2000