* * *
144 сходинки в моєму будинку означають що я пророк вірші для мене квіти як це було у дитинстві дуже просто і щасливо забирайся геть з дому кажуть тобі тато й мама наче ти вже не дитина а ганчірка засрана Брайн Джонс жив Брайн Джонс вмер оприлюднив усе що міг оприлюднив сатану ми його всі пожаліємо хто його жаліє той гуляє навмання мамі я скажу гудбай татові скажу гудбай із Брайном Джонсом ми влаштуємо фейєрверк по всьому світу криша їде від сравнєній ти просто геній а вцілому всі люди дегенерати і я боюсь їхніх поганських збіговиськ
10. Lady Jane
далеко далеко де я не був але грав на роялі моя світла леді джейн писала мені вірші і надсилала їх у конвертах без марок у твоїх руках все святе письмо тих хто жив і вмер без посвят писав він вірші але не знав куди тікають мамонти коли прийде зима жвендить мікрохвон що тре поспішати а мені так хочеться побути з тобою моя мілашка сиди не вставай я встану сам дістану листа й укину єго в ящик а вранці спитаю чи не хотілося б тобі пирога покусати своїм ротом
16. Flight SOS
сіли встали і давай давай кочегар пливи до того берега бери там хліб для нашого синочка для нашого синочка зрозуміли в штанях у мене є член а ти піхво йди сюди де вітер дме з Чорногорії наче сливи несе з-за гори на твою на твою голову скільки б ти не брехала візьму тебе за волосся й струсну й усе повипадає з тебе о ти знаєш я люблю тебе бреду по вулицях обдовбаний учмалений майже в мене літачки до свідання
17. Flight SOS
король підсвідомості крутить свою катеринку й усі ляльки починають свій рух по колу ляльки іграшкового театру Брайна Джонса
18. High And Dry
мала став пухлим я у вівторок а як прийшла неділя взявся за лопату копати яму ти здивувалася заплющила очі а вони в тебе спокусливі пишуть у газетах пора народжувати дітей а у нас у хаті похорони дітей і криша їде від сравнєній знову бредемо по вулицях один ніхто не потрібен і ти нікому не нужен обридло все життя чортики стрибають в очах пахне нікотином я заздрю посіпакам як дурень плету кошики з лози гуляю попід ворітьми
Шляхи мої
Про що мені мені мені думається в усі дні цього тижня
Про що говорить серце у пітьмі солодких мрій про що засурмить ангел на своїй сурмі
Про те що кінчились набої порепане ім'я і зорі наші провалилися в пітьмі сховалися
Порадь мені товариш мій що я сказав би долі злій чи сісти у товарний і гайнути там де цій землі і світу буде край
о порадь прошу бо буду злий бо не настане ранок бо сліз моїх рясний потік затопить сонця схід бо сон цей рваний в якому я відро життя комусь зберіг
о сон моїх повік недоторканний сміх переступив поріг господар злий мов ласий канюк
Струмить струмок ковтає воду наче кров жінок море червоне і гостре кумедне
Пожовкли струни на моїй гітарі а на твоєму череві нові є ополонки й загусла кров крізь них як той мороз стирчить з-під льоду рветься зграя риб що збуджені весняним променем криниця
Світилось серце уночі посеред поля ми спалили речі деякі знайшли озерце сліз що викрапали спересердя і я сміюсь ув очі долі злій що наче з мене зняли копію на ксероксі
Хочу щоби навіки зі мною залишилося породження єхидни що ворушиться огидне я молюсь бо не знаю чи є ще для мене місце в раю хочу щоб навіки сонце коливалося у небі сонце мого серця і серце мого сонця немічне
Я наллю ранок ночі в день накалампоцаю пантер сріблясту шерсть якщо ти схочеш а як не схочеш матимеш лиш відгук сорочий світіться чорні очі на білий день прийде нашестя ночі і горе звісно стиратиме сліди наступних днів пророчих
Мойсей може цей мак цвіте удень крапають краплі крап-крап на шкло віконне і не спить оцей картонний лідер світиться весь мокрий
Струп на струнах ніколи вже не заросте і не заграє та струна печальна пісня лиш гірка виходить із вуст роялевих тонких де зуби білі й чорні клавіші де ж колобок хто б покликав його на свято ось сірий вовк а ось собака клятий що зійде за ката море крові буде хвилювати і серце стомлено на хвилечках гойдати аж поки вийдуть в море чайки
Смійся грійся чудернацький ти лисе хвіст у тебе лисий а ти козак бредеш ідеш кудою прийдеш спасибі хоч ні в кого не пальнеш по крихті по рісочці збереш собі на дорогу поїсточки походиш погромиш посидиш знаходиш той час жуй
Понтій Пілат
У неділю я зняв зі свого тіла біцепсів ланци захотів роздягнутися щоб лягти на голу долівку мокру чи суху холодну свекруху загилити але не вбити у мене серце є а в ньому немає слів крихти Господь наче постукав у мій рай і сказав вставай щоби негайно довідався де лежить передній край оборони диявола
В мокрих моїх ковзанах ще неначе немає й краплі того вина за яким так довго шукали всі ті молоді красиві і німі дівки вони вже немалі але ще без слів без бебехів болей і негараздів злодіїв добрих дідів теж молодих їм так багато сторіч ще катуватися на чужій незайманій землі позбавляючи їх цноти
Спершу ти до мене заговорила а тоді я назвав тебе моя люба спокій у душу наворожила сповідь моя тобі немила Господи моя могила
Поринь у чужі сни халепу розірви зніми камінь за ката вирви зуб гнилий і черствий хліб у мій рай сердець розбитий на кров на крихти дрібні
Смійся молися до ранку вода у криниці морозом іскриться вплітається в коси галуззя зірконосне вовче а жила ця золотоносна і швидше ще біжить колосся до мого ще нескошеного проса поговорити з нею хочеться мовою тою жахіттям з нею що вві сні мені зустрічається як гладить колосся
По лампах струм іде гуркотить колотить стугонить у дзвони цар вкине річечку у жар брудна білизна все згорить море й пара до небес золотоблакитних і стодванадцять сірих лав трикутником розташовані по черзі коники розчавлені і сіроокі топтатимуть траву втікунки подарунки у пакунках серед двору дві мандаринки як картинки ой серед того сільського двору завод хрущовки школа й станція метрополітену що мені повз неї йти в чисте поле
Мій сонний стрижень прохає відповісти на таке чудне чудне дуже чудне що аж чуже питання кохання конання ти будь ласка зазирни сюди коли прийдеш попити води візьми мене у криницю до себе у велику не знаю як вона без мене там там буде нічого робити відро щоразу гей кохання зачерпає край неначе справжній чистіший за передній край рай і що за плай веде туди спитай о що це за шлях і звідки і до чийого порогу о кохай прохай у степу серед двох кварталів пахощі скупай лови тарпанів свою вроду юнацьку вроду пусти себе як коника на волю стрибни зірви асфальт і на злеті заспівай о мій раб мій рай
