усі наші національні герої
вього лише їхня оперативна розробка
безслав'я ідей
оскома імен
нарочита значущість пауз
Бог останні сто літ
все хоронить людей
і йому ще сто літ хоронити
ці запалені очі убивць
панахидні жарини
волосня невпізнанних облич
ні вини ні провини
тільки рабське мовчання годин
чи часу бунт не для сіромахи
мчить захеканий хтось по сліду росомахи...
ти хотів щось сказати многозначним мовчанням
та кому й перед ким ця ганебна вовчарня
от тепер репетуй без ножа і вогню
загубивши сліди смертно втративши нюх...
біль звичайним стає небо кольору чаю
чаю відчаю глина пухне від крові
виструнчується коріння церков
дзвони сповнені ртуті вуха імперії всмоктують
навіть писк підцерковних мишей кров
вищить наче зечка у лазні
чи як гальма трамвайні чи блазні чи...
в копички охайні
скиртовано коси і нігті
біля них караули недремні
дозорці здебільшого темні їм легше
вбивається
бідний Цезар йому співчувають
двір в щоденних трудах дебілішає чи дебільшає
парки все тчуть
це ниті на парашут
з ним повільніше летиться до пекла
Крим без К собі бачиться Римом
Крим і нал конвертується в крик і шал
Шал і крик у Шалі...і жалі
вофкі ванькі мітькі то ганебні вовки
мовчазні вовкодави запалюють землю очима
й та сердешна горить аж хрипить
кров кипить наче ртуть всеїдкі її випари
роз'їдають і мізки й місця де водилися мізки
дух розчавлював дух мов залізком залізко
лісу тут не було тут росли самі тріски...
правильний лис творить правильний ліс
всіх нас зачислять до нього у якості кіз
чи цапів чи на рівні із
травою із листям трави чи вершником без голови
правильний хвіст
пролопоче униз мов той шовк поміж вухами шок
а довкола хреста хмиз...зі смолоскипами зграя лакиз-це і є інквізиція
молода помаранчева ситцева
розсипається перлами й сиплеться
цитатами із І.Д. чи Л.К. чи якогось В.Ц.
це ранкове обличчя це вечірнє лице
хто це? це цемент це останній момент
і наш правильний лис Торквемада школяр
непоправний акцент у англійській а в рідній
нема ні акценту ні рідної
іменем лиса днини погідної
ми збираємо хмиз
аби держава немов з вазиліном ввійшла
в опалювальний сезон...
ліс значить місце примирення
так говорив Пас
ліс горів а дощ лив
ліс не згас згорів ліс і значення
спалив про запас
троє вночі
це дорога на Канів
кожного час на дорогу виводить
і для кожного це дорога на Канів
це дорога терпіння чи може мовчання
терпіння і є війна всіх проти всіх
народ полюбив тут ходу тараканів
тарганів прусаків русаків бандюганів
тут приниження стало солодшим за гріх
а гріхи тут скидають у міх
й тягнуть міх чи то котять його мов жуки скарабеї
винуваті тут всі москалі і юдеї
всі купюри вини золотої своєї
розкидає тут люд той що тут та не тут
здавна пізнавши смак зла і смак збочень
о цей древній народ
сам не знає що хоче
сам собі свої спалені нерви лоскоче
квочка нації збуджено квокче
хіба ж висидить яструба квочка
коли яйця в гнізді зозулині
Господи Боже поможи Україні
поможи Україні якої нема
для кого співає ця дивна німа
кого вимальовує дивний сліпий
зима на обличчях і в душах зима
співай або пий чи то вий лиш не жий
нема і нема поможи тій котрої нема
зима і зима а ти Боже лукавиш й лукавиш
сумна вовкодавиха зорі зніма
із неба немов із вулканної лави
чи душу з підсудної лави чи душу
котрої нема але є вовкодави це час вовкодавів
про це ще не знає ніхто
тільки троє і шлях їх на Канів
на трьох втаємничених юрби профанів
їх очі повзучі пасуть кожен крок
і заганяють у пам'ять каміння
крики й зітхання і фіміамне кадіння
ридає як сич уродзоний совок
бо пам'ять камінна нетлінна
минає його як пороги ріка
і в рукавичці потіє рука
а в сніговинні потіє зима
і неумовна ця дивна німа
бо це реальність котрої нема
вчора було й завтра буде сьогодні нема
і нема і нема і нема
поможи тим що нині нема
нема нині і прісно й вовіки вовік(й вовіки вовків)
час каліка барон у циганстві калік
контрибуція в нашій нещасній війні це терпіння
слова наче дьоготь злощасний аналіз беріз
чи осик аналіз мертвий ліс прямо в душу
проліз це ж кому подали перевіз
полуденного сонця півдніння
ноти після нема і тому ловиш до ля ж
недоля додасть ніби й судиться доля
ти скраєчку в барвінку приляж
поміж зір попливе синій лящ
мемуарне начало
в самій солі землі як завжди солі мало
бо на озері крови та сіль наче пляж
і соляними замками діти набавившись вдосталь
мазохістський зберуть реманент
оці діти вже стомлені ростом і зростом
так процес і фіксація в певний момент
наче пиво стає перевареним простором
і пиво й ячмінь і причина і наслідок
Гайдеґер з Гоголя носом
вмерзлий у кризу якийсь партизан
позачасовий з засідок караулить імперію
вош лобкова на лобі імперії
інтелект партизана що дух й динаміт
загортає в матерію що первинне те й виживе
отака фанаберія гіт сезону
модель партизан замінований подіум
мед у вуха влива переляканий медіум
втома притч переривчатий ритм біографій
-форика мета- -форика бута забута чи
із глибини амнезії здобута
мовчати на чатах скавчати в вовчатах
вовкодави а не вовкодауни спиртоспорт
через раз заліта в спортоспирт бабським змістом
розпарені сауни пітний флірт
негри в своє чорне сім'я мастять даунтауни
...якщо кожен камінь стане Богом
кого тоді шанувати
...якщо кожен Канів стане боком
куди приведе ця дорога
...якщо кожна тінь стане вовком
на чиї тоді голови припасовувать роги
яка там дорога немає дороги саме лиш терпіння
останній ресурс барикада небесна копалина
холоднопітне склепіння
висить зі стелі коріння
вищого рівня
середнього рівня
нижчого рівня
та не богорівня
принадить фарбованим нігтем якась бахурівна
зараза
народжена з піни але не морської це піна сказу
welcome to на жорна терпіння
вже нічого нема із того чого не було
ніколи й ні в кого
із яких людей та яких вовкодавів зробила дорога
на нас трьох дорога тридорога
яке по собі залишаючи тло
все не тлінне й не строге і тому нам ще жити і жити і жити
ловити сльозу крайками до крові зацілованих губ
на східному сході народ не злостивий
пригадує з часом «мрець для аскета-лиш труп,
для коханої-милий,для шакала-м'ясо»
отже по-вовкодавськи мчати
збивати подушечки лап об терпіння та шлях
мощений черепами наших рідних іванів
розливати в околицях рідне шляхетне виття
не зникати й з'являтися наново
кланово й рідно без роду і кланів
це життя -вічна дорога на Канів
цей Канів-вічна дорога життя
ця дорога-вічне життя у Каневі
ця вічність-дорога життя на Канів
Джерело:
"Майн Кайф"
