Кур'єр муз
Вівісекція
Девіація муз
Копрофагія
Фетишизм
Фотоательє
Музей
Інкоґніто
Молода муза

Кур'єр муз

Замість російського "шансону" в Луцьку слухатимуть в "маршрутках" українську поезію
[20.05.12]
Сучасне українське мистецтво допоможе згладити неґатив від брудних політичних перипетій?
[20.05.12]
У Києві з'явиться Музей шістдесятництва
[19.05.12]
"Яркоє тєатральноє собитіє" в Черкасах
[14.05.12]
Українська влада й надалі пропаґує фальсифіковану українську історію "мейд ін Раша"
[05.05.12]
Нарешті визнано, що Шептицький виступив проти насильства...
[26.04.12]
Чиновники Кабміну розкрадають картини Національного музею України
[25.04.12]
Соліст Львівської опери загинув у Польщі
[24.04.12]
Фільм українського режисера знову потрапив до конкурсу в Канні
[20.04.12]
Заради Пласідо Домінґо в Києві перекриють вулиці в центрі міста
[17.04.12]


Скриня

Лев Грицюк. Переклади з Раґнара Стрьомберґа
[23.02.12]
Андрій Підпалий. "Бути вільним"
[19.01.12]
Володимир Затуливітер. "Глиняний черепок, пробитий стрілою"
[19.01.12]
Олег Лишега. "Лис"
[15.01.12]
Віктор Могильний. "Скільки того серця?.."
[10.01.12]

Андрій Горбаль. "Випадковостей не буває"

***

 

Відчалення великих вантажних кранів і малих отримувань нігтя зеленої сорочки під кубом зеленого лапаття клеїть внутрішнє гортання червоної шерсті і відчалення по-різному, яскраве, але коло футуризму подає пальмову олію на вежу лісу, отже інколи відбувається знесення діамантових прожилок прямо навпростець до краю плеса довкола вищезгаданого кола.

 

Кулак просотує тканини і пом'якшує капілярність під час тихого радісного зойку, а тоді, і ви це знаєте краще за мене, з'являється необхідність довести половинчастість театрального шоу до повного неможливого розкриття. Страх, що притаманний цьому явищу, не завадить пропасти непотрібних (блювотних) потвор, а навпаки, ще одну краплю в море буде кинуто.

 

Під тихий дзенькіт срібного картографічного дзвіночка.

 

***

 

ритмотехніка

 

життя напоказ

колючий дріт

розрізані очі

поламаний хліб

чорниці збирати

в болотній імлі

не знати завдання

нарешті прийти

 

***

 

гаражна хвоя відчепила струм.

оголені тіла велосипедів

чвалали вздовж бетонних скул,

коричневих накидок риболовів,

тіней малих озер,

сміття зітхань зелених.

 

***

 

шелестіння сторінок консервних бляшанок і прохолода в потилиці, прозирк між стовбурами дерев неподалік початку лісу, відчужували мету автостради.

 

***

 

Чарівний вогник подолає лють і визначить параметри блок-схеми. Останній комин в затінку могил, гойдливий зойк серед гіллястих міст і урна римська, як тотем на роздоріжжі, де пост автоінспекції ширяє миловидно. І враз, неначе дим з-під ковдри, - пласкі уявлення майбутніх кавоварок.

 

***

 

Крім чиїми йти, ціни нирками циркулюють, припиняють, залишають. Потихеньку, потихеньку. Той понині їм човни латає. Млосні сили, млосні тіні. Інші свої насолоди.

 

***

 

Випадковостей не буває

 

Цінних колін книги на реї запізнілих залізних лелек. Чи побачимо небо над ранком нічийого майна? Яка мить її бочки оцінок? Хвилі залізного пруття шепочуть до свіжого тіла, чайки шукають роботу. Випадковостей не буває.

 

***

 

Враження раз у раз дуже зрідка буває.

Бачення чути як м'ясо гуляє

Учений сценарій, схалтурена схема.

Демони схудлі крихти ковтають

від залишків душ,

що як ляльки ходять по зламаному маршруту

угарними плямами на пластмасі у ліфті.

М'ясо сновидою ритми шляхи і маршрути і видих.

 

Враження буде печаттю, треба жити.

 

***

 

Половинчастість червоної шерсті в голові, барабанний ритм рівнинно гладить шум вулиці на масиві біля річки. Проща до пивного кіоска, де господарі - цвіркуни!

 

***

 

Чорна волга міста гріхів здавала прикуп під час телефонної розмови. Гарячий вітер з моря нічними ліхтарями визначав дозу справедливості. Вирок ночі - це сміх і поцілунок у завитках пилюки.

 

***

 

Очима славними обіцяли кулаки без добра. Мрійники чужинства, їм же дзвонили по телефону - сидіти на протязі не можна.

 

***

 

Порожня гра пластмасових доріг, чекання кришталевості, байдужість. В навушниках звучать забуті краєвиди; собаки і асфальт, дерева і узбіччя. Дивитися вгору на захмарене небо, притулившись щокою до вікна автобуса. «Продаєм закарпатський камінь». Самотність.

 

***

 

Темний силует пірамідальних хвой, намистом фари, проміжки берез. Спокій чорного пальто пасажира тримав відображення і відблиски, - застебнутими до заднього сидіння ременем безпеки. Земля терпіла.

 

***

 

12.

 

Через бруд убрід відходим відходами у тимчасовій постійності заповненій спорожніннями передостаннього небесного замку - тріпати бридом хідники начорно. Ми самі заставили небо покинути землю.

 


18.02.11 | Переглядів: 1573 Скриня
Фотоательє

"Терористи" та театральні технології


Фетишизм

Моторошна спецоперація більшовицького режиму
[21.02.12]
Сімдесят років комуністи вказували мистцям, що слід писати й малювати...
[25.01.12]
Кордони моєї мови - кордони мого світу
[24.01.12]
Якщо б нині жив Євген Чикаленко...
[17.01.12]
Вони нас іґнорують, а ми їм маємо оголосити бойкот...
[04.12.11]


Анонс

З 2 червня до 1 липня - Великий україно-польський фестиваль
[20.05.12]
19 травня у Вишневому відбудеться фестиваль "Обнова"
[14.05.12]
4-7 травня - фестиваль ретро-автомобілів у Львові
[18.04.12]
22 березня - презентація книжки про Чорновола
[21.03.12]
13 березня - репортаж із самого дна людського життя...
[07.03.12]


Архів

«    Травень 2012    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 


Новини від фотопорталу

{inform_photo}

 

     
© Muza.in.ua 2009