* * *
важкопис
то не стиль
або як стиль -
принаймні стиль життя
стулитися
стопитися
сховатись
за бастіони аналогій і
воскреслим сріблом
протікати всує
між пальці
Гуманітарна дисципліна
мислення
як зветься
так і полює
мислення
підкрадається до феноменів
вправно вабить їх
імітуючи їх же
влучно б'є
чи несамовито наскакує
вколошкуючи
перетворюючи на шкурки
з яких виходять
переконливі
опудала-моделі
трагедія мислення
починається
коли воно полює на себе
тоді
рекурсивний таксидермізм
здається самоцінним
і невичерпним
1980-ті
сірі постаті
автоматів із продажу газводи
єдина склянка
і надщерблена
тиша
лише тріпотять прапори
червоними букетами
те за що постраждав Прометей
по копійці
але після восьмої
під стелою
вічний вогонь горить
і ми
осторонь
* * *
сни такі
як інерційні машинки без шин
на культяшках пластмасових коліс
як примотування відбитих шматочків душі
скотчем чи ізоляційною стрічкою
як під оливом політінформацій
легко мріється про невагомість
чи по смерті міномети стають
передранніми електричками
сни такі
як покинуті аеропорти
ніби ось воно небо
а туди не злетіти
не утекти
і не треба
та коли там де смуга була ідеш
звідколись випульсовує
движків багатоголосся
і неприкаяні тіні транспортних літаків
заплітають павутинки небес у волосся
сни такі
як паломники чи мандрівники
перевали перейдені й пережиті роки
перетнули обличчя
простелили повернення спогадів килимом
а вертати немає куди
-
на бойовому взводі
будильник домірює вічність
Пропозиція
цятки ліхтарів
шамотіння стихійного натовпу
довкола організованого базарчику
купівля і продаж
овочі фрукти цукерки
народження страждання смерть
пиво лаваш шаурма
пропозиція перевищує попит
кожен до певної міри має
до іншої міри своє
частково в кредит
тобто має частково
і майже
для того аби повірити
у краще за теперішнє майбутнє
не необхідні розрахунки
якщо не розрахують
поки не розрахують
тих хто старші
молодші чи ще там які
ніж вважа за потрібне
відділ кадрів чи бухгалтер
після скорочення відділу кадрів
чи суворий шеф
не просохлий від снів про банкрутство
за 18 років майже вільного ринку
ми всі майже навчилися
майже брати на себе відповідальність
за свої рішення
і своє
неймовірно коротше
ніж колись видавалось
життя
і хто платить
кожним рухом і кожним шансом
цих маленьких себе
просто жити і бути собою
тут і тепер
цятки ліхтарів
шамотіння стихійного натовпу
довкола організованого базарчику
купівля і продаж
фінансова криза
перелякана офісного вигляду дівчина
у недешевому блакитному пальтечку
із почіпленим беджиком
куди охайно вдруковано принтером
ця пропозиція для тих
хто старші за 18 років
і хто платить
Початки
Світлу бракує відтінків,
як себе бракує тобі -
соціальні мережі
всамотнюють самості рибу
замість радіти затишку
в обважнілій воді
змог не торкати гвинтівку,
шансів стріляти і схибити.
Те назветься історією,
що з часу здуватиме пінку
без червоної гадки
по кому дзвонитиме біль,
осипатиме вежі
нетрансмутованим хлібом -
порожнечею, хворою
на нескінченність початків
як серце хворе на кулю
а боєголівка - на ціль.
Раб у собі
коли він вирішив
позбутися раба у собі
натовп субособистостей
вимахував строкатими прапорцями
викрикуючи позитивні гасла
схожий на чергову
майданну революційку
в окремо взятій
затишні голові
а позаяк раб у ньому
виявився міцно вкоріненим
і на прохання забиратися
та пропозиції щодо перекваліфікації
не реагував майже ніяк
він вирішив не панькатися
і вбити цього абстрактного раба
в цьому конкретному собі
і поки з темних куточків
несподівано жахомісткого внутрішнього світу
долинали зойки цього надто живучого
абстрактного раба
та задоволене чергуванням
вичавлювання по краплині
з четвертуванням
п'ятеруванням
переводом на загальну систему.
та іншими вигадливими способами
повільної страти
муркотіння
внутрішніх катів
донедавна бадьорі субособистості
поволі заклякли
бо ставало чимдалі очевидніше
що раб неодмінно скінчиться
раніш ніж буде досягнено меж
збагаченого частковим самогубством
самовдосконалення
Здачі врлбр
держслужбовець не без амбіції
більшої за три цифри у списку
скоріше непрохідної
але помітної партії
продавав непотрібну поюзану душу
з ідейних міркувань
за символічну суму
покупець певний час
переживав офігіння
подумки крутив пальцем коло скроні
щоби трохи не ROFLMAO
але диявольським зусиллям стримався
спитав
а здачу ви маєте?
і віддалився в бік моря
поцокуючи копитами
та дванадцятьма копійками решти
із п'ятнадцяти гривень
Уроборос
історія цивілізації в моїй країні
та й поблизу від неї
схожа на уробороса
у повторюваних невдалих спробах
паразитувати на собі
моє місто
століттями росте
пожираючи себе
і тисячолітній собор
серед верлібрів зі скла й понтів
вигляда невипалим молочним зубом
чи вирваним із м'ясом
шарфенберговим автозчіпленням
між лівобережкою й гідропарком
тому не дивно
коли в зіницях простого життєнавта
закляклого на промерзлій платформі
з надією блискотять
іскорки кривавих уроборосиків
