"О боже неправий, душі не треба тіла, а щоб знайшлась душа, спроможна зрозуміть"...

"Мої батьки - старого роду..."

Якщо вирішено, що ми не повинні нічого знати то ми справді нічого не знаємо...

Плигнув зелений коник із травинки на травинку - ой зелено, ой гарно як навколо. Плигнув ще - на високу билинку сів. А з билинки ще далі видно. А трава он проти сонечка вилискує та хвилюється. Он які хвильки вітерець по траві жене. "Ану я просто в ті хвильки пірну", - думає зелений коник.

У темних проваллях одвічної тайни снувалася легенда аорист.

Три вірші Надії Кир'ян.

Станіслав Вишенський народився 24 серпня 1944 року в місті Переяславі, що на Київщині. Він є автором таких збірок віршів, як «Симфори», «Світотвір», «Альта», «Колекція снігів», «Синус покутя», «Перевтомлені скафандром» та ін. Належить до покоління постшістдесятників...

30 жовтня 2009 року виповнилося 45 років Романові Садловському, поетові та графікові, лугосадівцеві. Роман є автором поетичної збірки "Зимівля" (у книжці "ЛУГОСАД: поетичний ар'єрґард", 1996, та в книжці "Лугосад. Об'єктивність канону", 2007), книжок візуальної поезії "Сонні сонця" (1996), "Два вікна" (1999). Працює в галузі поезографіки. Належить до літературних груп "Лугосад", "Наукове і мистецьке братство зорослова".